Розгляду підлягають лише предмети, виявлені поза поховальним комплексами, які неодноразово публікувалися раніше
У загальному складі матеріалів, що походять з розкопок на території Десятинної церкви, дана підбірка є однією з найчисленніших. На жаль, доводиться констатувати, шо на сьогодні неможливо встановити співвідношення більшості предметів з конкретними об'єктами або з точними ділянками дослідженої зони (виняток становлять матеріали з поховальних комплексів, яким присвячено окрему статтю іншого розділу). І якшо на момент проведення робіт трудноті створювало пошкодження культурного шару різночасовою забудовою, то нині ситуація ускладнена втратою більшої частини документації. а також роздрібного етикетажу, який дозволив би співвіднести речові матеріали з даними польових щоденників. З огляду на це. предмети доцільніше розглядати групами, згідно з їх основними функціональними ознаками.
Досить цілісну й об'ємну групу становлять ножі, які за формою клинка поділяються на два традиційних види кількісно переважають ножі з вигнутими спинкою та лезом, трохи менше екземплярів з прямою спинкою та криволінійним лезом. При уважному розгляді нерівномірно відшарованих корозійних напластувань можна дійти висновку про приблизно однакову кількість клинків з центральним сталевим сердечником та з навареним сталевим лезом. У перетині більшість ножів клиновидна; частину знахідок з рівномірною товщиною полотна клинка, іноді – з фігурним або підтрикутним вістрям та з заклепочними отворами на черенку можна впевнено віднести до матеріалів, пов'язаних з хронологічно пізніми об'єктами.
Скоби, фрагменти окуття, петлі, а також велика кількість кованих цвяхів походять, переважно, з розкопок Т.М.Мовчанівського в північно-західній частині садиби Десятинної церкви в 1936 р. Виразних хронологічних ознак подібні знахідки не мають, проте більшість з них можна співвіднести з дослідженими в цій окрузі житлами та виробничими об'єктами. На користь останнього свідчать також залишки металевих шлаків, невелика наковальня та декілька фрагментованих інструментів, позбавлених, на жаль, доказового зв'язку з супутнім матеріалом.
Серед наявних у колекції замків переважають екземпляри з подвійно-циліндричним корпусом, де більший циліндр призначений для пружинного механізму, а менший - для вільного кінця дужки. Всі вони належать до типу «В» (192. -С.156), найрозповсюдженішого в давньоруські часи. Виняток становить замок з невеличким трапецієвидно-кубічним корпусом. Погана збереженість не дозволяє з'ясувати спосіб фіксації дужки, проте характер пошкоджень дає можливість припустиш присутність (в первинному вигляді) наварного циліндра, призначеного для вільного кінця дужки. Така конструкція характерна для замків типу -А- [192. - С. 155-156), відомого в північних областях Русі серед матеріалів IХ-Х ст.
Окрему, інформативну групу становлять предмети озброєння. які доцільніше розглядати особово. Нижче наводиться короткий анотований розгляд цієї групи.
Наконечник списа. В-8/4082. Має видовжено-ланцетовидну форму пера з плавним переходом до втулки. Перо вузьке, ромбовидне в перетині. Належить до типу «1» (за А.Н. Кірпічніковим), розповсюдженого, переважно, в Середній та Північній Європі, їх поява в Скандинави та на Русі пов'язується з рейнськими виробничими районами [506.-С.139]. Давньоруські знахідки також зосереджені, в основному. на північних територіях і датуються X - першою половиною XI ст. (185. - С.9]. З початку XI ст. наконечники цього типу набувають деяких морфологічних змін, які виділяють їх серед більш ранніх екземплярів. У даному випадку, загострене, дещо потовщене на кінчику перо та товстостінна втулка, яка займає понад 1/3 загальної довжини (що в цілому відображає реакцію на поширення металевих доспіхів). дозволяють обмежити датування розглянутого екземпляра першою половиною XI ст.
Наконечники стріл. В-8/4062. Черешковий: голівка має пірамідальне тригранне вістря та видовжену, звужену до закінчення шийку з рельєфним валиком на кінцевій частині. В Новгороді подібні знахідки походять з шарів середини XI ст. Відрізняються від київського наконечника квадратним перетином вістря (за класифікацією О.Ф.Медвєдєва – тип «86») (266. - С.821]. Аналогічний новгородським зразкам наконечник з Княжої гори зберігається в НМІУ.
Своєрідність цього екземпляра дозволяє вважати його локальним варіантом наконечників даного типу.
В-8/4074. Втулковий, з масивним двошипним вістрям. Належить до типу «2» [266. - С.56). який широко застосовувався з VIII до середини ХПІ ст. Головна частина знахідок зосереджена у західних та південно-західних областях. Умови знахідки та підвищена товщина вістря дозволяють звузиш датування даного екземпляра до XI - середини ХIII ст.
В-8/3985, 3986. Черешкові, з видовжено-ромбовидним пером. Плічка в нижній третині довжини, потовщена до черешка шийка, утворює упор для деревка стріли. Належать до типу «40» [266. - С.64], широко розповсюдженого на давньоруських землях та в Поволжі з X по XIV ст.
В-8/4160. Черешковий, з фігурним видовженим пером. Найбільш відповідає першому різновиду типу "71" [266. - С.77. - Табл.16. - Рис.29], відрізняючись від більшості його екземплярів дешо спущеними плічками. Стріли цього типу були розповсюджені у Східній Європі з кінця VIII до початку XI ст., переважно у ІХ-Х ст.
В-8/4073. Черешковий, з широким ромбовидним пером; плічка в нижній третині пера, біля черешка - шийковидний (з перехватом) упор для деревка стріли. Найбільш
близький до другого різновиду типу - 41 * [266. - С.65|. який широко застосовувався на давньоруських землях та у схід-новаропсйських степах з середини XI по XIV ст.
В-9/3393. Черешковий: голівка має коротке триграннопірамідальне вістря та масивну, із закраїною шийку, яка уїворює упор для деревка стріли. Належить до третього різновиду типу «76» [266. - С.79], який зустрічається на давньоруських землях, в Поволжі та в Подонні з другої половини XI по XIV ст.
В-9/3080. Черешковий, з широким ромбовидним пером: плічка у верхній третині пера, біля черешка - мало помітна через корозованість шийка з упором для деревка стріли. Відповідає типу «53» [266. - С.70], розповсюдженому, переважно, в лісостеповій та степовій зоні Східної Європи в IX - першій половині ХШ ст. Найближчі за формою екземпляри більш характерні для ІХ-ХІ ст.
В-21/1761. Черешковий, перо підтрикутної форми, прямо зрізані бічні краї утворюють виступи в нижній частині; мас довгу, підпрямокугного перетину шийку з упором для деревка. Відповідає типу «32» {266. - С.62]. який був широко розповсюджений на давньоруських територіях з середини XII - до середини ХIII ст.
В-21/1737. Черешковий, голівка з кинджаловидним. ромбовидного перетину вістрям та масивною шийкою з упором для деревка стріли. Найбільш відповідає третьому різновиду типу «97» [266. -С.85). відрізняючись від більшості відомих екземплярів наявністю досить довгої шийки замість короткої ділянки з перехватом. Наконечники подібного типу відомі, у незначній кількості, в південно-східних областях Східної Європи з матеріалами ХІН-ХІV ст.
В-8/4309. Черешковий, перо ромбовидне, у верхній частині боки прямі, у нижній - увігнуті, з потовщеними бічними гранями. Біля черешка - невелике розширення з упором для деревка стріли. Належить до типу «45» (266. -С.67|, характерного для ІХ-ХІ ст. Більшість знахідок зосереджена в північно-східних районах.
В-8/4308. Черешковий, голівка з невеликим ромбовидним вістрям, біля черешка - потовщена, нечітко виражена шийка. Являє собою спрощений варіант типу «83» [266. -С.81|, розповсюдженого на давньоруських та прилеглих північно-східних територіях у XI ст.
В-9/2827. Черешковий, з пером листовидної («гостролистої») форми, біля черешка - неширока, округла в перетині шийка з невиразним упором для деревка. Найбільш відповідає типу «61» [266. - С.62], розповсюдженому у Східній Європі в Х-ХІІІ ст.
В-11/2998. Черешковий, з листовидним («лавролист-ним»?) пером (зберігся фрагментарно). Зважаючи на плавні, дуже полого заокруглені обриси пера (в доступній спостереженню збереженій частині), а також на відсутність упору для деревка стріли, наконечник можна віднести до типу «63» [266. - С.74), який був поширений на давньоруських землях у IX-XIII ст.
В-11/2999. Черешковий, з дворогим вістрям та шийковидним, малопомітним через корозованість перехватом біля черешка.
Незважаючи на те, шо атрибуцію утруднює фрагментованість даного екземпляра, його можна співставляти з третім різновидом типу «60» [266. - С.721. ию побутував у ХІ-ХІV ст. (більшість знахідок зосереджена в північних районах Русі).
В-11/3000. Черешковий, перо ромбовидної форми, з ледь заокругленими бічними сторонами у верхній частині та дещо увігнутими в нижній. Належить до типу «43» [266 С.72], розповсюдженого на більшості давньоруських земель з IX до середини ХІП ст., переважно ХП - середини XIII ст *
Фрагмент меча. В-21/1717. Збереглася кінцева части на клинка різко звуженої форми з повздовжнім ребром по центральній осі: на поверхні - залишки дерева від піхов. Мечі з подібними акцентовано колючими клинками з'явилися у другій половині ХШ ст. й використовувалися (у різних модифікаціях) до кінця XV ст. [481. - С.307-309]. Цікаво зазначити, що наконечники піхов з розкопок 1937 р., про які йтиметься нижче. були призначені саме для мечів подібного типу.
Наконечники піхов. В9/3079.3068. Сплюшено-трубковидної форми, звужені до закінчення, з округло-краплевидним завершенням кінців. На першому з екземплярів простежуються залишки інкрустації кольоровим металом: два вкорочених цвяхи, забиті у вхідний отвір наконечника. свідчать про спробу вирівняти його при ремонті. Піхви з подібними наконечниками були призначені для мечів з різко звуженими до вістря клинками, які з'явилися у другій половині ХШ ст. Таким характеристикам відповідає описаний вище фрагмент меча з розкопок Л.В.Мілєєва 1911 р.
Шолом сфероконічиий. В-11/3027. Корпус виготовлено з окремих склепаних між собою пластин, у нижній частині прикріплених до широкого пластинчастого ободу. Верхню частину завершує накладка-ковпачок. У попередніх публікаціях [174. - С.122; 176. - С.500] конструктивні особливості знахідки не наводяться, очевидно, через значну корозованість поверхні. За морфологічними ознаками, шолом відповідає типу «11-А» [187. - С.27-28], який відрізняється досить широкими хронологічними рамками, проте, оскільки знахідка походить з тайника під фундаментами Десятинної церкви, її особисте побутування можна обмежити першою половиною - серединою XIII ст.
Фрагменти панцира. В-11/3003. Збереглося понад 400 пластин та їх фрагментів. Деякі з них скипілись між собою, дозволяючи простежити первинну, «лусковидну» систему їх розташування. Пластинки прямокутної форми, із заокругленим та ледь підігнутим нижнім краєм: дещо вище середини – пара отворів для кріплення. Довжина - 22-28 мм (варіюється залежно від місця розташування на обладунку); ширина стабільна – 11 мм.
Зображення доспіхів з лусковидним набором можна зустріти у пам'ятках давньоруського мистецтва Х1-ХІУ ст. . |222. - С.503; 226. - Табя.211; 187. - Табл.VII], однак більшість давньоруських речових знахідок датується ХШ-ХV ст. [265. - С.119-134; 187. - С.19). Необхідно зазначити, що середні розміри їх пластин (60 х 40-60 мм) значно відрізняються від київської знахідки. Дещо ближчі за розміром та майже аналогічні за формою пластини доспіху з Донецького городища другої половини X - середини ХIII ст. (187. -С.17. - Рис.4/3], проте чотиристороннє розташування пришивних отворів свідчить про їх жорстко фіксоване кріплення. І навпаки, два лінійно розмішені отвори на деталях київського екземпляра були призначені для більш рухомого, «лусковидного» набору. Подібні розбіжності мають досить суттєве значення, однак необхідно пам'ятати, що обидва способи кріплення не виключають свого співіснування, поєднуючись навіть у складі одного доспіху. Тому, незважаючи на конструкційні відмінності. морфологічна однотипність пластин з обох панцирів дозволяє вбачати в ній прояв близькості зброярських прийомів, які. ймовірно, і застосовувались на одному хронологічному етапі.
Поспіх було виявлено у 1936 р. під час розкопок Т.М. Мовчанівського перед апсидами Десятинної церкви. На жать, неповнота доступної нам документації не дозволяє достовірно встановити умови знахідки. Однак, зважаючи на вищезгадану паралель з матеріалами Донецького городища, а також на відсутність пізніх предметів серед одночасно виявлених на даній ділянці, доспіх можна продатувати ХП - серединою ХШ ст.
Пластини від панцира (11 шт). B 11/3175, 3288. Мають підпрямокутну форму, із заокругленим краєм у нижній частині: довжина - 63-74; ширина – 24 мм. Розташування отворів (три в нижній частині, один – біля верхнього краю та один посередині) дозволяє здійснити умоглядну реконструкцію типу панцира. Проектувалась жорстка чотирибічна фіксація із взаємним скріпленням сусідніх пластин: наявність центрального отвору свідчить про обов'язкову присутність матерчатої або шкіряної підоснови, на якій здійснювалась фіксація (у центрі, можливо, ще й за допомогою заклепки). Нижній, округлий край з невеликим напуском перекривав пластину наступного ряду.
На жаль, відсутність відповідної документації не дозволяє скористатись датуючими особливостями супутнього матеріалу, тому при хронологічній атрибуції знахідки доводиться спиратись лише на відомі аналоги.
Подібний, з ретельно виписаними деталями, доспіх ми зустрічаємо на іконі св. Георгія (Успенський собор Московського Кремля), датований 80-ми рр. ХП ст. [439. - Табл.3], трапляються його зображення й на інших пам'ятках живопису ХП-ХІV ст. [226. - Табл.184.331]. Серед речових матеріалів близькі форми можна зустріти в старожитностях Монголії та Забайкалля Х-ХП ст. [428. - С.80-85. - Табл.43]. які в ХШ-ХІV ст. набули широкого євразійського розповсюдження. Зважаючи на їх найбільшу близькість до київської знахідки за морфологічними ознаками та способом кріплення, останню також можна віднести до середини ХШ-ХІV ст.
ПРЕДМЕТИ ОЗБРОЄННЯ (ЗНАХІДКИ ПОЗА ПОХОВАЛЬНИМИ КОМПЛЕКСАМИ)
 |
| 1. Наконечник списа. Перша половина XI ст. Чорний метал, ковка. L- (загальна) - 350 мм: перо-230 X 17 мм. втулка -120 мм. НМІУ. в-8/4082: розкопки Т. М.Мовчанівського. 1936 р. |
 |
|
Наконечники стріл 2-9 2. Наконечник стріли. Середина XI ст. Чорний метал, ковка.L (загальна) - 99 мм: вістря -47 мм: шийка - 32 мм. НМІУ. в-8/4062: розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 3. Наконечник стріли. XI - середина ХIII ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 75 мм: вістря - 32 мм. НМІУ. в-8/4074; розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 4. Наконечник стріли. Х-ХIVст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 76 мм; вістря - 47 мм. НМІУ. в-8/3985: розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 5. Наконечник стріли. X - XIV ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 76 мм; вістря - 47 мм. НМІУ. в-8/3986; розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 6. Наконечник стріли. IX - початок XI ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 94 мм; вістря - 55 мм: шийка - 3 мм. НМІУ. в-8/4160; розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 7. Наконечник стріли. Середина IX - XIV ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 57 мм; вістря - 28x27 мм.-шийка - 20 мм. НМІУ. в-8/4073; розкопки Т.М. Мовчанівського. 1936 р. 8. Наконечник стріли. Друга половина XI - XIV ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 76 мм: вістря - 22 мм; шийка - 10 мм; НМІУ. в-9/3393: розкопки Т.М. Мовчанівського, 1937 р. 9. Наконечник стріли. ІХ-ХІст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 60 мм: вістря - 43 х 21 мм. НМІУ. в-9/3080; розкопки Т.М.Мовчанівського. 1937 р. |
 |
|
Наконечники стріл 10-17 10. Наконечник стріли. Середина XI-XIV ст. Чорний метал, ковка.L (загальна) -57 мм; вістря -28x27 мм: шийка -20 мм. НМІУ. в-21/1761: розкопки Д.В.Мілєєва. 1911 р. 11. Наконечник стріли. ХIII -XIV ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 75 мм; вістря (фрагмент) - 39 мм. шийка - 32 мм. НМ/У. в-21/1737; розкопки Л. В. Мілєєва. 1911р. 12. Наконечник стріли. ІХ-ХІст. Чорний метал. ковка. L (загальна) - 64 мм: вістря - 50 х 18 мм. НМІУ. в-8/4309; розкопки Т.М.Мовчанівського. 1936 р. 13. Наконечник стріли. XI ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 56 мм; вістря - 17 х 14 мм; шийка - 16 ми. НМІУ. в-8/4308: розкопки Т.М. Мовчанівського. 1938 р. 14. Наконечник стріли. Х-ХІІІ ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 14 мм: вістря - 62 мм; шийка - 17 мм. НМІУ. в-8/2827: розкопки Т.М. Мовчанівського. 1937 р. 15. Наконечник стріли. Середина XIII ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 54 мм. вістря (фрагмент) - 31 х 33 мм. НМІУ. в—11/2998; розкопки М.К. Каргера. 1939 р. (тайник). 16. Наконечник стріли. Середина XIII ст. Чорний метал, ковка. 41 х 21 мм (фрагмент). НМІУ. в-11/2999: розкопки М.К.Каргера. 1939 р. (тайник). 17. Наконечник стріли. Середина XIII ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 64 мм, черешок, обламане вістря - 60 х 27 мм НМІУ. в-11/2998: розкопки М.К.Каргера. 1939 р. (тайник). |
 |
| 18. Фрагмент клинка меча. Друга половина XIII-XV ст. Чорний метал, ковка. L (загальна) - 280 мм, НМІУ. в-21/1717. розкопки Л.В.Мілссва. 1911 р 19. Наконечник піхов меча. Друга половина ХIII - XV ст. Чорний метал, ковка, залишки інкрустації кольоровим металом. L- 101 мм:с-25х 15 мм. НМІУ. в-9/3068; розкопки Т.М. Мовчанівського. 1937 р. 20. Наконечник піхов меча. Друга половина ХIII - XV ст. Чорний метал, ковка, залишки інкрустації кольоровим металом. L - 90 мм; с - 30 х 21 мм. НМІУ. B-9/3079; розкопки Т.М.Мовчанівського. 1937 р. |
 |
| 21. Шолом сфероконічний. Перша половина-середина XIII ст. Чорний метал, тканина (відбитки); ковка, клепання. Висота – 203 ммНМІУ. в-11/3027; розкопки М.К. Картера. 1939 р. (тайник). Картер. 1950. -С. 121-123. -Рис. 86. |
 |
| 22. Панцирні пластини. (400 шт.). ХII - середина ХIII ст. Чорний метал, тканина (відбитки); ковка. 22-28 х 11мм НМІУ. в-8/3003; розкопки Т.М.Мовчанівського. 1936 р. |
 |
| 23. Панцирні пластини. (11 шт.). ХIII - XIV ст. Чорний метал, ковка. 63-74 х 24 мм. НМІУ. в-11/3125. 3288-3297: розкопки М.К. Каргера. 1939 р. |
Автор: Михайло Панченко