Всякое разное :

Могильник культури Ноа на Станіславщині

  автор: SHARIK  |  11-марта-2017  |  337 просмотров  |  Пока нет комментариев
загрузка...

Могильник розташований за 2 км на захід від села в урочищі Вертеби. яке є частиною високого берега невеликої улоговини з безіменним струмочком. Його територія трохи понижується на північ, далі переходить стрімким уступом (6 м заввишки) в надзаплавну терасу згаданого струмочка.

На могильник натрапили випадково в 1957 р. під час добування каменю в колгоспному кар’єрі.

В 1958 та 1959 рр. на могильнику (рис. 1) була розкрита площа в 3788 м2 і виявлено 156 скорчених тілопокладень пізньобронзового часу, 2 тілопальних поховання ранньозалізного періоду і 10 тілопокладень перших століть н. е.1

В 1959 р. в 450 м на північний захід від могильника було відкрито в урочищі Олеччина поселення одночасне могильнику.

В цій статті розглядаються матеріали з поховань пізньобронзового часу. Над 156 похованнями цього часу не простежувалось насипів або інших позначень. Проте жодне поховання не було перекрите або порушене іншими, тому можна припускати, що місця поховань були якось позначені.

Поховання розташовані на різній віддалі одне від одного (0,3-6 м). В східній, західній, південно-західній І південно-східній частинах могильника були значні скупчення поховань, в інших частинах їх було менше, тут віддаль між похованнями становила 0,3-2 м. Глибина поховань 0,3-1 м від сучасної поверхні. Вони знаходились в чорноземі або в прошарку жовто-сірої глини.

План розколу могильнлка пізньобронзового часу
Рис. 1. План розколу могильнлка пізньобронзового часу біля с. Острівець, Станіславської області.

Контури могильних ям виявлені в 38 похованнях, оскільки вони вириті в прошарку жовто-сірої глини. Форма ям, в основному, овальна, розміри від 0,75×0,35 і до 1,2×0,85 м. Одне поховання (№ 78) було обкладене з двох боків великими каменями (рис. 2).

Всі поховання скорчені, ноги підігнуті колінами вверх, руки зігнуті в ліктях І підняті вверх перед обличчям (рис. 3). В окремих випадках руки були на поясі або кожна рука — в різному положенні. Траплялися кістяки, окремі частини яких знаходились в переміщеному положенні або були відсутні. Так, в похованнях № 105 і 133 не було голови. В 29 могилах через погану збереженість не вдалося визначити орієнтації та інших деталей ритуалу.

Із 127 тілопокладень 65 лежали па лівому, а 62 — на правому боці. З 65 поховань, що лежали на лівому боці, 54 були орієнтовані головами на північний захід і обличчям на південний захід.;Інші 11 поховань були орієнтовані головами по-різному: б — на північ і обличчям на схід, 2 — на захід і обличчям на північ, по одному — на північний схід, південний схід, схід і південний захід.

Із 62 поховань, що лежали на правому боці, 45 були орієнтовані головами на північний захід і обличчям на південний захід, 5 – на північ і обличчям на захід, 6 – на захід і обличчям на південь, 5 – на південний схід і обличчям иа пывничний схід, 1 – на північний схід і обличчям на північний захід.

Через погану збереженість більшості кістяків та характер похоронного ритуалу (скорчення) тільки в окремих випадках вдалося визначити стать покійника. Крім поховань дорослих осіб — чоловіків і жінок, досить багато поховань грудних дітей (10)2 та підлітків (6)3.

Поховання, яка правило, були індивідуальні, і тільки в одному випадку виявлено подвійне тілопокладення (поховання № 25). В овальній ямі розміром 1,6×1,15 м, на глибині 0,75 м від поверхні виявлені два скорчені на правому боці кістяки, які лежали один біля одного, орієнтовані головами на північний захід. Правий, очевидно чоловічий кістяк, мав сильно підігнуті ноги, його ліва рука лежала долонею на шиї сусіднього (жіночого?) кістяка, а права була зігнута .в лікті і піднята долонею перед обличчям. Череп роздавлений, інші кістки збереглися добре. Від лівого кістяка залишилися лише пошкоджений череп, кілька хребців і тазових кісток. Між головами стояла посудина, а біля лобової кістки лівого кістяка — друга, роздавлена посудина. Виявлення кістяків в одній ямі, їх положення, спосіб розміщення посудин свідчать, без сумніву, про подвійне поховання.

Поховання епохи пізньої бронзи Поховання епохи пізньої бронзи
Рис. 2. Поховання № 20. Рис. 3. Поховання № 78.

В похованні № 10 поруч з кістяком дорослої людини (жінки?) знаходились кістки грудної дитини.

Із 156 поховань 115 супроводились речовим, в основному керамічним інвентарем, решта — безінвентарні поховання. Речовий інвентар за кількістю досить скромний. Найбаїгатішими були 13 поховань, в яких знайдено по три посудини, в 40 похованнях — по дві, а 62 поховання супроводилися лише однією посудиною.

В окремих похованнях, крім кераміки, виявлені також бронзові шпильки, шило, мертелеві намистини, крем’яні відщепи та ікло кабана, а також кістки тварин, очевидно, залишки їжі, покладеної покійникові. Особливо цікавим в цьому відношенні є поховання № 20, виявлене на глибині 0,8 м від поверхні в майже прямокутній ямі довжиною 1,6 і шириною 1,2 м. Кістяк лежав скорченим на правому боці, орієнтований головою на північ. На долонях рук стояла маленька посудина з двома ручками. Вище від посудини, недалеко від обличчя, лежав крем’яний відщеп. Нижче кісток тазу стояла велика миска, а біля стоп ніг — менша миска. У великій мисці лежали дві великі кістки тварини.

Посудини ставилися біля покійників в різних місцях. Так, в 72 випадках вони знаходились перед обличчям, причому в 23 з цих випадків вони стояли на долонях рук, в п’яти — перед грудьми або на них, в чотирьох — біля пояса, у восьми — біля ніг, в п’яти — за спиною і, нарешті, в 37 — за головою.

Ще не вдалося простежити будь-якого закономірного зв’язку між орієнтацією чи положенням покійника та наявністю або відсутністю речового інвентаря, а також його розміщенням.

Посудини з двом а ручками
Рис. 4. Посудини з двом а ручками.
1 — з поховання № 34; 2 — з поховання № 8; 3 — з поховання № 5; 4, 7 — з поховання «А»; 5 — з поховання № 10; в — з поховання № 20; 8 — з поховання № 16; 9 — з поховання № 19; 10 — з поховання № 14; 11 — з поховання № 19; 12 — з поховання № 78; 13 — з поховання № 23.

На площі могильника в різних місцях виявлені окремі посудини, не пов’язані з, похованнями.

Можливо, вони походять з давно знищених поховань і мали якесь ритуальне призначення.

∗ ∗ ∗

Розкопки могильника дали досить численний і характерний за видами і типами керамічний матеріал.

Всього виявлено 149 цілих посудин або характерних уламків. Усі посудини були виліплені досить старанно з глини, перемішаної з дрібного жорствою, шамотом і піском. Доволі часто поверхня їх згладжувалась або й пролощувалась. Колір поверхні темно-сіїрий, коричнюватий або бурий. Випал здебільшого добрий.

Горщики
Рис. 5. Горщики.
1, 2 — з поховання № 20; 3 — з поховання № 70; 4 — з поховання № 35; 5 — з поховання № 32; 6 — з квадрату 11-48; 7 — з поховання № 119; 8 — з поховання № 27; 9 — з квадрату Р-37; 16 — з поховання № 41: 11 — з квадрату Р-26; 12 — з поховання № 24; 13 — з поховання № 9; 14 — з поховання № 85; 15 — з поховання № 16.

За видами можна виділити в цьому комплексі посудини з двома ручками і одною рудкою, миски, горщики, чарки Л посудинки з маленькими вушками.

1. Посудини з двома ручками (рис. 4) складають найбільшу групу: до цього виду належить 97 посудин. Вони різного розміру, від 4,5 до 16 см висотою, мають плоске дно, сильно опуклий бочок, низьку циліндричну шийку, інколи з трохи відігнутими вінцями, з рівно досередини зрізаним або заокругленим краєм. Ручки плоскі, петельчасті, виходять з краю вінець і піднімаються вище них, нижнім кінцем прикріплені під шинкою. На перегині вони бувають прикрашені конічним рівнозрізаним чи круглим плоским виступом або виступом, що закінчується круглою площадкою. Доволі часто верхня частина ручок сформована у вигляді двосхилого ребра.

Посудини, в основному, не орнаментовані. Тільки шість посудин прикрашені заглибленим орнаментом. В одній з них по шийці проходив горизонтальний жолобок, а по плічках — дві пари косо розташованих жолобків. Під ручками були паралельні жолобки. Усі вони закінчувались внизу круглими ямками (рис. 4, 1). Друга посудина прикрашена з двох боків виступом. Під шийкою третьої посудини знаходився горизонтальний жолобок, нижче якого з двох боків нанесено по три скісні канел юри (рис. 4, 12), Четверта посудина прикрашена по найбільшій опуклості бочка групами потрійних вертикальних канелюр. Орнамент п’ятої посудини складається з горизонтального жолобка під шийкою, ряду круглих пальцьових вдавлень нижче жолобка та оіпукдостей по бочку, обведених зверху двома дугастими канелюрами. Шоста посудина прикрашена з одного боку двома паралельними хвилястими канелюрами, а з другого, по найбільшій опуклості бочка, — вертикальними-канелюрами (рис. 4, 11).

2. Посудини з одною ручкою (рис. 4, 13) представлені чотирма екземплярами, які різняться між собою деякими деталями. Три посудини ( висота 9, 10 і 12 см) мають плоске денце, опуклий бочок, низьку циліндричну шийку з рівно зрізаним або заокругленим краєм вінець. Четверта посудина (висота 8 см) мала плоске дно, незначний опуклий бочок з низькою циліндричною шийкою, рівно зрізаний край вінець. Ручка у цих посудин петельчаста, виходить з краю вінець, піднімається трохи вище їх, нижньою насадою прикріплена під шийкою.

3. Горщики (рис. 5, 10) займають іпо кількості друге місце після посудин з двома ручками. Всього виявлено 36 цілих або фрагментованих посудин цього виду. Вони різних розмірів, 8-21 см висоти, мають плоскі дінця, іноді трохи опуклі стінки та рівно зрізані або заокруглені краї вінець, інколи нечітко виділену шийку. Один з горщиків має тюльпаноподібну форму.

Більшість горщиків прикрашено нижче вінець гладким ребристим відтягнутим валиком, на якому інколи знаходились 4-5 виступів (рис. 5, 14), Під вінцями інколи є наскрізні або ненаскрізнІ зовні проколоті дірки з круглими опуклостями (горошинами) зсередини (рис. 5, 10).

4. Миски представлені чотирма цілими і уламками двох посудин. Миски мають плоске денце і трохи опуклий бочок. Нижче вінець розміщені три малі ручки-упори. Висота мисок 5-12 см (рис. 5, 1, 2).

5. Мисочковидна чарка має широкий біконічний бочок із заокругленим переломом, трохи відігнуті вінця та плоске денце. Висота 6,5 см (рис. 5, 5).

6. Малі посудини з вушками представлені чотирма типами. Перший тип: посудина з плоским денцем, опуклим бочком і звуженим горлом, край рівно зрізаний. Вушка зроблені на найбільшій опуклості бочка і проколоті вертикальними дірками. Висота 8 см (рис. 5, 8). До другого типу належить посудина, яка має плоске денце, широкі, високо підняті плічка, відігнуті вінця з заокругленим краєм. На плічках розміщені три горизонтально проколоті вушка. Висота 8,5 см (рис. 5, 9).

Третій тип представлений трьома посудинами, які мають плоске денце, опуклий бочок, низьку циліндричну шийку і злегка відігнуті вінця. По найбільшій опуклості бочка знаходяться на протилежних боках два вушка з вертикально проколотими круглими дірками. Посудини різняться між собою розмірами: висота їх 7,7-9,5 см (рис. 5, 4). Одна з них прикрашена заглибинами по вінцях, інша – навколо основи шийки двома горизонтальними лініями і нижче — групами потрійних коротких скісних ліній, розміщених у рівних відступах тто плічку Рис. 5, 6).

Четвертим типом є посудинка, яка має подібну форму бочка, але високі, трохи розхилені вінця і чотири малі вушка з вертикальними дірками, розташовані по плічку. Висота 9,5 см (рис. 5, 7).

На могильнику, крім керамічного матеріалу, знайдені вироби з бронзи. В похованнях № 2, 23, 120, 133 і на площі могильника виявлено по одній шпильці із згорнутою в трубочку головкою (рис. 6, 3-5, 7, 8); в похованні № 27 — чотиригранне шило (рис. 6; 9); в похованні № 133 — перстень, зроблений з бронзової пластинки (рис. 6, 2), та бронзова голка (рис. 6, б); в похованні № 94 біля шиї покійника виявлені два маленькі кільця, очевидно, від ланцюжка, виготовленого з бронзового дроту (рис. 6, 10); на площі могильника на глибині 0,65 м від поверхні виявлено браслет з роз’єднаними кінцями (рис. 6, 11).

Цікавою є шпилька з поховання № 75 з півкруглою головкою і чотирма виступами (протуберанцями) на верхній частині стержня. Головка І стержень шпильки вище протуберанців прикрашені насічним орнаментом (рис. 6, 1).

∗ ∗ ∗

На Середньому Подністров’ї і в Попрутті були виявлені пам’ятки з матеріалами, аналогічними Острівецькому могильнику.

Перш за все, слід назвати матеріали з нижнього горизонту на поселенні в с. Магала, Чернівецької області.4 Виявлені тут залишки житлових споруд супроводилися численним фрагментованим керамічним матеріалом, подібним до кераміки з Острівця. Так, зустрічалися тут посудини з петельчастими ручками, прикрашені на перегині конічним або гострозрізаним гудзиком, або з гострим ребром; сдабо профіліровані горщики, прикрашені під вінцями рядом ненаскрізних проколів, а нижче них — горизонтальним відтягнутим суцільним, іноді розчленованим валиком; широкі миски і малі посудини з вушками. Тут же, поряд з Іншими бронзовими речами, була виявлена шпилька з протуберанцями, цілком подібна до шпильки з Острівецького могильника. Весь матеріал, виявлений в нижньому шарі поселення в с. Магала, Г. І. Смирнова зараховує до групи пам’яток Монтеору — Ноа і датує приблизно X-ХIст. до н. е.5

Вироби з бронзи
Рис. 6. Вироби з бронзи.
1 — з поховання № 75; 2, З, 6 — з поховання № 133; 4 – поховання № 120; 5 — з квадрату Ф-50; 7 — з поховання № 8/2; 8 — з поховання № 23; 9—3 поховання № 27; 10 — з поховання № 94; 11 — з квадрату С-26; 12 — з поховання № 15.

Аналогійний могильниковому керамічний матеріал відомий і в ряді інших пунктів Середнього Подністров’я. Мова йде про (поселення біля сіл Оселівка, Кельменці, Бурдючи і Берново, Чернівецької області. Цей матеріал А. І. Мелюкова відносить до пам’яток типу Ноа І датує його ХІ-IX ст. до н. е.6

Згадані керамічні (матеріали являють собою найближчі за територією аналогії до керамічного комплексу з Острівця.

Більш широко і повно -представлені такі матеріали в межиріччі Пруту і Серету та в Семигранні на територі ї Румунії7. В Молдоіві (Румунія) аналогічний могилыниковому керамічний матеріал відомий їв поселеннях Трушешті8, Корлетені9, Андрієшені10, долині р. Валія Лупулуй11 та в імотильниках Трушешті12, Гольбокі13 і Кошальці-Арпушуле де Оус14.

Кераміка цих пам’яток характеризується, головним чином, посудинами з петел вчастим и ручками, прикрашеними на перегині виступами або гребенями. Яік вказують румунські дослідники, вони аналогічні культурі Ноа в Трансильванії, де вже відомо близько 40 місцезнаходжень лам’яток цієї культури15.

Тут слід зауважити, що вищезгадані могильники в Трушешті і Гольбокі (Молдова) аналогічні Острївецькому не тільки за керамічним матеріалом, а й за обрядом поховань.

На могильнику в Трушешті було (виявлено 118 скорчених тілопоккладень, які лежали на правому і лівому боці, переважно орієнтовані головою на північний захід і на північ16. Інвентар при них був дуже бідний і складався з двох-трьох посудин. Бронзових речей в похованнях виявлено дуже мало.

Цей могильник румунські археологи відносять до пам’яток культури Ноа і датують його кінцем бронзи І початком залїзної доби17.

Другий могильник в с. Гольбокі дав, крім 16 скорчених тілопокладень, і останки тілоспалення в урнах. За наявністю керамічного інвентаря і бронзових прикрас, румунські дослідники відносять його до культури Ноа і датують ранньою фазою гальштату18.

Бронзові речі Острїівецького могильника, головним чином шпильки із закрученою в трубку головкою, мають дуже широкий хронологічний і територіальний діапазон, починаючи від доби бронзи і кінчаючи ранньо-залізним часом. Шпилька з чотирма виступами (протуберанцями) на шийці, яка вже згадувалась, близька до шпильки з поселення с. Магала. Крім того, подібні шпильки виявлені в тілопальному похованні в Улашковцях19, на території УРСР20 і на Кавказі21. А. М. Талгрен вважає ці шпильки привізними із Заходу і датує їх раннім залізним часом22.

Більш поширені шпильки з протуберанцями в Румунії. Вони відомі з поселень Трушешті і Корлетені23, з бронзового скарбу в Іара де Йош24 в окремих знахідках з Вард, Бод-Бреіндорфа, Кронштадт-Марієїнбурга (Семиграддя)25, Санкраіу де Мураш26 і Секельфельда27.

Ці шпильки на основі скарбу з І ара де Йош датовані пізньою бронзою28. А. М. Талгрен датує їх раннім гальштатом29, а М. Рошка відносить шпильки з Семиграддя до скіфського часу30.

Румунські дослідники вважають, що шпильки з протуберанцями є типовими серед бронзових речей 'культури Ноа31.

Як бачимо з наведених фактів, на сьогодні ще немає єдиної думки в датуванні матеріалів типу речей Ноа. Не можна ще встановити і хронологічні рамки для Острі'вецьїкого могильника, але за наявністю виявлених матеріалів і відомих приблизно датованих аналогій могильник можна віднести до пізньобронзового часу (XI-IX ст. до н. е.).

Острівецький могильник є найбільш північно-західним серед відомих до цього часу пам’яток типу Ноа на Середньому Подністров’ї.

Слід звернути увагу на те, що в керамічному комплексі Острівецького могильника, а також і в інших пам’ятках типу культури Ноа в Середньому Подністров'ї спостерігається схожість деяких форм посуду, головним чином горщиків І мисок, з матеріалами, характерними для білогрудівської культури32. Така схожість не простежується в кераміці культури Ноа в Румунії.

В керамічному комплексі Острївсцького могильника є кілька орнаментованих іпосудин з двома ручками та тюльпаноподібний горщик, які мають схожість з посудинами таких же видів комарійської культури33. На могильнику виявлено також поховання (№ 78), обкладене великими каменями. Супровідний Інвентар в цьому похованні складався з трьох посудиїн з двома ручками, дві з них прикрашені вздовж бочка вертикальними канелюрами, а на шийщі — горизонтальним жолобком. Звичай обкладувати покійників камєнями відомий в поховаіннях комарівської культури34, а подібні орнаментовані посудини виявлені як в комарійській35, так і в культурі Монтеору36.

ЦІ наведені нами факти поки що недостатньо переконливі для того, щоб говорити про якісь певні зв'язки між культурами Ноа і ком арійською, але такі зв’язки не виключені. Виявлені за останній час в Середньому Подністров’ї пам’ятки цього типу мають явно південне походження, однак їм властиві і певні локальні риси.

 

[spoiler=Список літератури та примітки]
  1. Розкопки проводила експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР.
  2. Поховання № 9, 11, 16, 22, 38, 44, 84, 122, 134, 146.
  3. Поховання № 28, 43, 47, 49, 104, 143.
  4. Г. И. Смирнова, Поселение позднебронзового века и раннего железа возле с, Магала, Черновицкой области, КСИИМК, .в. 70, 1957, стор. 99-107.
  5. Г. И. Смирнова, Поселение культуры фракийского гальштата на Буковине, КСИА, в. 7, 1957, стор. 58-59.
  6. А. И. Мелюкова, Памятники скифского времени лесостепного Среднего Поднестровья, МИА, № 64, 1958, стар. 9-11.
  7. Studii Si cencetari de istorie veche, IV, 1953, стор. 443-485; Archeologiai ertesito, 86, 1959, стор. 61-62.
  8. Materiale si cercetari archeologice, t. III, 1957, стор. 208, табл, VII, 1, 2, 4, 5; стор. 11, табл. XI; табл. XII, 1, 2.
  9. Studii.., 1, 2, IV, 1953, стор. 417, рис. 20, 3-6; стор. 418, рис. 21, 2-4; рис. 22, 1, 2, 4. 8, 9, 10, 12.
  10. Materiale.., т. V, 1959, стор. 333, рис. 6, 4, И; стор. 334, рис. 7.
  11. Materiale.., т. III, 1957, стор. 170, рис. 7, 2, 3.
  12. Studii.., Ill, 1952, стор. 79, рис. 13; стор. 80, рис. 14; Studii.., 1, 2, IV, 1953, стор. 25, рис. 14; стор, 26, рис. 15; рис. 16, 7; М. Рetгesс u-Dimbоvita, Les principaux resultats des fauilles de Trutesii, Analle Stiintifice ale Universitatii Ali Cura din Iasi, m. III, 1957, стор. 10, рис. 10.
  13. Studii.., Ill, 1952, стор. 106, рис. 12.
  14. Materiale.., т. IV, 1958, стор. 134-138.
  15. D. Рetгesсu, Einige Bemerkungen zur. Bronzezeit Sieben biirgens, Acta archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae, 7, 1956, стор. 317-318.
  16. Studii.., III, 1952, стор. 75-83; 3, 4, 1953, стор. 456-460.
  17. Studii.., 1, 2, 1953, стор. 26-27.
  18. Studii.., III, 1952, стор. 103-111.
  19. А. И. Мелюкова, Памятники скифского времени, стор. 39, рис, 5, 21; стор. 27.
  20. A. M. Таllgгеn, La Pontidi prescythique, ESA, II, 1926, стор. 205.
  21. A. M. Tallgren, Caucasian monuments, ESA, V, 1930, стор. 144, 153.
  22. A. M. Tallgгen, La Pontidi prescythique, стор. 207.
  23. Studii.., 3-4, IV, 1953, стар. 474.
  24. М. Rоsкa, A szekely-fold oskora, Kolozsvar, 4929, стор. 32-33; стор, 37, рис. 46, 3.
  25. Т. Sulimiгski, Die thrakokimmerische Periode in Siidostpolen, Wiener Prahist. Zeitschr., XXV, 1938, стор. 138.
  26. M. Rоsкa, вказ. праця, стор. 60, рис. 75, 1.
  27. Там же, стор. 60, рис, 75, 2.
  28. І. Su1Іmігskі, вказ. праця, стор. 139.
  29. А. М. Таllgгеn, La Pontide.., crop. 207.
  30. M. Rоskа, вказ, праця, стор. 72-73.
  31. D. Рetresсu, Ernige Bemerkungen.., стор. 317.
  32. О. Ф. Лагодовська, Поселення часу пізньої бронзи в с. Сандраки, Археологія. IX, 1954, стор. 135, табл. I, 2, 3, 14; стор. 138, табл. II, 1, 3, 4, 8, 9, 10, 11, 14, 15.
  33. I. К. Свєшніков, Підсумки дослідження культури бронзової доби Прикарпаття і Західного Поділля, Львів, 1958, стор. 25.
  34. И. К. Свешников, Памятники племен бронзового века Прикарпатья и Западной Подолии, Автореферат диссертации, М, 1958, стор. 18.
  35. Т а м же, crop. 12, 13; Ї. К. Свєшніков, Підсумки дослідження.., crop. 25.
  36. E. Dunareanu-Vulpe, Le necropole de lage du bronze de Polcna, Dacia, V-VI, 1935-1936, рис. 6, 7.
[/spoilet]

 

Автор: Балагурі Е.А. Могильник культури Ноа на Станіславщині // Археологія, 1961, вип. XIII 

загрузка...
  Голосов: 0
 

Вы просматриваете сайт Swordmaster как незаригистрированный пользователь. Возможность комментирования новостей и общение на форуме ограничено. Если всего-лишь нашли ошибку и хотите указать о ней — выделите её и нажмите Ctrl+Enter. Для того чтобы пользоваться полным функционалом сайта и форума, рекомендуем .

Информация
Посетители, находящиеся в группе Прохожие, не могут оставлять комментарии к данной публикации.