Здесь описан способ изготовления пресса для выгибания щита. Почти все геральдические щиты 13-14 века были выгнутой формы, также по большей части выгнутыми были и миндалевидные щиты 11-12 веков. В те времена их делали из досок. Но в данной статье пойдет речь об изготовлении фанерного щита. Листы фанеры продаются плоской формы, и нам необходимо будет выгнуть фанерный лист. Но гнущийся лист довольно тонкий, а лист фанеры достаточной толщины мы не согнем. Поэтому нам необходим пресс для одновременного склеивания и выгибания заготовки щита.

Внимание! В этой статье подробно описано как сделать пресс, о том как сделать щит подробно описано в следующей статье.

У фондах НМІУ зберігається невелика колекція (понад 100 од. шсреження) матеріалів давньоруського часу, яка походить з с. І Парки Рокитнянського району Київської обл. Вони надійшли до Київського науково-промислового і художнього музею в 1905 р. Перша частина експонатів згідно з Рукописним каталогом археологічного відділу музею передана родиною Терещенків її шзаветою Михайлівною та Олександром Николовичем) та В. Н. Ханенко (всього 18 од.), друга - С. С. Могильовцевим (81 од.). Усі нони походять з розкопок В. В. Хвойка, які він провадив на кошти, "держані від голови Київського товариства старожитностей і мистецтв Б. І. Ханенка та власні.

Серед досліджених пам'яток було городище Шаргород, розміноване південніше с. Шарки на березі річки Гороховатки. Шар-город пов'язують з літописним містом 'Горчеськом - столицею осілих тюркських племен.

Поселення площею 90 га складалося з двох частин: великого і кріпленого загону (завдовжки 1400 м) та двох сегмснтоподібних внутрішніх укріплень (420 і 340 м). Тут були розташовані житла, і оаюдарські та ремісничі приміщення.

На північній, прибережній ділянці городища виявлено некрополь (без будь-яких зовнішніх ознак). Могили тут розташовані одна над одною у два, три і навіть чотири шари. В. В. Хвойка выдзначає два типи захоронень: трупопокладення (в землі або на поверхні, обкладені деревом) та кремація.

У могилах давньоруського часу зафіксовано рештки текстильних пиьних виробів, фрагменти тканини різного гатунку. Найбільше оздоблених золотом та сріблом стрічок та поясків. Так, В. В. Хвойка повідомляє, що "на черепі одного кістяка знайдена парчева пов'язка, шита золотом, біля стегна - парчевий пояс з срібними бляшками". Про те, кому належали ці та інші речі, дослідник повідомив узагальнено, без детального опису їх розташування in situ. Але і без таких данних ми маємо цікаві матеріали, що стали часткою зібрання текстилю НМІУ.