Ювелірні вироби з поселення райковецької культури в околицях с. Рідківці

   |  Страница создана: 17-04-2016  |  Просмотров: 347
 

Оригінал статті, переклад на російську мову розміщено тут.

Одним із регіонів давнього проживання слов’янського населення у Східній Європі є землі, розташовані в межиріччі Верхнього Прута та Середнього Дністра (сучасна Чернівецька обл. України). Завдяки археологічним дослідженням Б. О. Тимощука1, Л. П. Михайлини2, М. А. Филипчука3, В. М. Войнаровського4 та автора5 тут виявлено, обстежено і різною мірою вивчено понад 160 пам’яток райковецької (Лука-Райковецької) культури. Проте на абсолютній більшості з них знахідки слов’янських прикрас не зафіксовано. Фактично до недавнього часу з пам’яток райковецької культури в регіоні були відомі лише декілька скроневих кілець (Митків, Ревне, Перебиківці, Добринівці, Корнешти)6, лунниць (Добринівці, Стальнівці, Корнешти, Ревне, Рідківці)7 фібул (Ревне, Недобоївці, Чорнівка-ІІ)8, підвісок (Чорнівка-ІІ, Рідківці)9 та перстень (Корнешти)10.

Слов'янські коштовності з селища Рідківці, орієнтир Стара Рoгaткa
Рис. 1. Слов'янські коштовності з селища Рідківці, орієнтир Стара Рoгaткa.

Значну колекцію ювелірних виробів райковецької культури було виявлено в останні роки під час археологічних досліджень поселення поблизу с. Рідківці (ур. Стара Рогатка). Їх публікації та попередньому аналізу й присвячено цю статтю.

Пам’ятку, яка складається з городища і поселення, автор виявив спільно з Л. П. Михайлиною 1999 р. Городище виявилося спорудженим у ранньозалізному віці й пристосоване згодом слов’янами до своїх потреб. На розташованому поряд поселенні зафіксовано понад 80 западин від жител-напівземлянок і господарських споруд. У 2009-2010 рр. на пам’ятці було розкопано п’ять жител, дві ремісничі і одну господарську будівлі та проведено шурфування на ділянках поселення, знищених зсувами. Серед знайдених матеріалів особливий інтерес викликають ювелірні вироби: скроневі кільця, лунниці, персні, круглі підвіски, пряжки, поясні накладки тощо – всього понад 30 екземплярів. На землях межиріччя Верхнього Прута та Середнього Дністра вони трапилися вперше в такій кількості на одному поселенні.

Скроневі кільця представлені двома екземплярами так званих сережок "пастирського” типу (рис. 1, 1-2). Ці прикраси, як вважається, виготовляли шляхом лиття по восковій моделі11. Їхній формі притаманні такі особливості: розширення дужки прикраси у нижній частині на зразок лунниці, але рогами догори, її перехід у зірчасту підвіску та прикрашення поверхні рельєфними виступами або ж псевдозерню.

Сережки з Рідківців добре вписуються в типологію "пастирських” прикрас. Перша з них (рис. 1, 1), виготовлена, очевидно, з білону (низькопробний сплав срібла), близька за формою до "класичних” типів і може бути віднесена до І типу і першого підтипу "пастирських” сережок за класифікацією О. І. Айбабіна. Найближчими аналогіями їй є прикраси з Харіївського скарбу, Краловського Хелмца, Нових Банівців12. Схожі прикраси знайдено й на слов’янських пам’ятках на території Румунії13. Такі скроневі кільця датуються VII-X ст.

Складніше визначити тип другої сережки із хрестоподібною підвіскою, яка виготовлена з бронзи (рис. 1, 2). Найближчі аналогії їй відшуковуються серед матеріалів некрополя Градешніца, розташованого на північному заході Болгарії і в околицях Белграду в Югославії14. За хронологією такі знахідки відносяться до початку ІХ-Х ст. Надзвичайно цікавою в цій сережці є хрестоподібна нижня частина, яка може свідчити про поширення християнства або знайомство з ним власника виробу15.

Іншу категорію знахідок з території пам’ятки становлять лунниці (рис. 1, 3-6, 8-9). П’ять з них належать до категорії трирогих пельтоподібних, одна – до замкнутих.

Пельтоподібні (трирогі) лунниці належать до різних типів. Усі вони литі, але виготовлені з різних металів (білон, бронза, свинець).

Перша лунниця виготовлена з білого сплаву (білон). Вона має ширину 3,2 см, висоту з вушком – 3 см, товщину – 1-1,5 мм (рис. 1, 4). Підвіска прикрашена рельєфними лініями, простір між якими (тільки центральна частина) заштрихований. Відроги лунниці виконані у вигляді голівок плазунів із чітко змодельованими очима. Привертає увагу вушко прикраси, яке має гранчасту поверхню. Зворотна сторона гладенька16.

Друга лунниця з поселення виготовлена зі свинцю (плюмбуму), її ширина становить 2,9 см, висота з вушком – 2,5 см, товщина – 1,5-2 мм (рис. 1, 8). Підвіска прикрашена орнаментом у вигляді густої сітки, яка вкриває всю зовнішню поверхню виробу. Бокові відроги лунниці круто загнуті до середини, центральний містить дефекти відливки. Вушко виробу фігурно оформлене, з виїмками по краям. Зворотна сторона прикраси гладенька17.

Наступні дві лунниці однотипні (рис. 1, 5-6), можливо, навіть виготовлені в одній формі. Одна з них білонна, друга бронзова. Їхні розміри: ширина – 3,3 см, висота з вушком – 2,4 см. Середина виробів прикрашена сітчастим орнаментом. Як і попередні, вони трирогі, їхньою особливістю є розширені бокові відроги з трьома зовнішніми виступами круглої форми. Можливо, таким чином передано гіпертрофовані голови плазунів.

П’ята лунниця (рис. 1, 9) збереглася лише фрагментарно, на відміну від попередніх, вона має гладеньку, листову поверхню.

Всі пельтоподібні лунниці за формою типові для європейського населення середньовічного часу18. Найближчі їм аналоги відомі на території Угорщини, Чехії та Східної Європи19.

Шоста лунниця (рис. 1, 3) зроблена з білону. Вона належить до категорії замкнутих із "рогами” у вигляді дериватів рослинних пагонів. Її ширина – 4 см, висота разом з вушком – 3,5 см. Поверхня лицьового боку лунниці орнаментована рельєфними лініями, а середина – чотирма крапкоподібними виступами. Найближчі аналоги цій лунниці відомі на Єкімеуцькому городищі (Молдова) та в матеріалах скарбу з Редукенень (Румунія)20. Висхідною точкою розповсюдження моди на схожі лунниці прийнято вважати землі Великої Моравії, де відомі численні варіанти таких виробів21.

До іншого типу ювелірних виробів належать дві круглі підвіски з вушками (рис. 1, 10-11). Обидві виготовлені зі свинцю. Одна має діаметр 1,6 см, висоту з вушком – 2 см, товщину – 2-3 мм, інша – діаметр – 2 см, висоту з вушком – 2,6 см, товщину – 2-3 мм. Перша з підвісок має на лицьовій стороні прокреслені лінії, які розходяться від центру. Друга прикрашена орнаментом у вигляді подвійних косих насічок по краю та хрестоподібною (ромбоподібною) фігурою в центрі. Точних аналогій підвіскам поки що не виявлено.

Цікаву категорію знахідок із пам’ятки становлять сім бронзових перснів. П’ять з них мають круглий, овальний або ромбічний неорнаментований щиток (рис. 1, 24-25). Схожі персні часто зустрічаються в середньовічних старожитностях.

Центральна частина наступного персня прикрашена чотирма розташованими хрестоподібно голівками плазунів (рис. 1, 23). Останній перстень пластинчастий (рис. 1, 18), його широкий щиток орнаментований несиметричними зигзагоподібними лініями, можливо, якимось написом.

Інші категорії ювелірних виробів з пам’ятки представлені білоновою накладкою на пояс із двома вушками, орнаментованою псевдозерню у вигляді комбінацій із трикутників і ромбів (рис. 1, 13), ремінною накладкою (рис. 1, 22), литою бронзовою поясною накладкою із прорізним орнаментом у вигляді двох звернутих у клубок плазунів (рис. 1, 14), декількома бронзовими пряжками (переважно фрагментованими) (рис. 1, 15-18, 20), деталлю ременя (рис. 1, 21), половинкою прикраси у вигляді дзвіночка (рис. 1, 7), металевою ребристою намистиною (рис. 1, 12), фрагментом пластинчастого браслету (персня?) з орнаментом у вигляді косих хрестів (рис. 1, 19), двома круглими розподільниками ременів і трьома круглими рельєфними білоновими накладками від кінської упряжі. Окремим із цих типів прикрас відшукуються близькі аналоги у слов’янських старожитностях, інші вимагають детальнішого вивчення.

Комплекс ювелірних виробів із поселення в Рідківцях доповнюють численні знахідки залізних знарядь праці, озброєння, предметів побуту, культу, бронзова візантійська монета кінця VII - першої половини VIII ст. Все це дозволяє говорити про унікальність цієї пам’ятки для регіону та зробити попередні висновки про мешканців пам’ятки. Знайдені ювелірні вироби, численні сліди обробки металів (кольорових і чорних) говорять про проживання на поселенні слов’янських ремісників. Очевидно, поява даної пам’ятки на землях краю була пов’язана з відпливом слов’янського населення з Подунав’я під натиском кочівників. Подальше археологічне вивчення поселення дозволить отримати повнішу інформацію про його жителів.

 

Пивоваров С. В. Ювелірні вироби з поселення райковецької культури в околицях с. Рідківці // Фортеця : збірник заповідника "Тустань”. – Л.: Колір ПРО, 2012. – Кн. 2 


 
загрузка...