» » Древний мир и Античность » Страница 3
  автор: SHARIK  |  11-марта-2017  | 4 676 просмотров  |  Пока нет комментариев

Могильник культури Ноа на СтаніславщиніМогильник розташований за 2 км на захід від села в урочищі Вертеби. яке є частиною високого берега невеликої улоговини з безіменним струмочком. Його територія трохи понижується на північ, далі 'переходить стрімким уступом (6 м заввишки) в 'Надзаплавну терасу згаданого струмочка.

На могильник натрапили випадково в 1957 р. під час добування каменю в колгоспному кар’єрі.

В 1958 та 1959 рр. на могильнику (рис. 1) була розкрита площа в 3788 м2 і виявлено 156 скорчених тілопокладень пізньобронзового часу, 2 тілопальних поховання ранньозалізного періоду і 10 тілопокладень перших століть н. е.1

В 1959 р. в 450 м на північний захід від могильника було відкрито в урочищі Олеччина поселення одночасне могильнику.

В цій статті розглядаються матеріали з поховань пізньобронзового часу. Над 156 похованнями цього часу не простежувалось насипів або інших позначень. Проте жодне поховання не було перекрите або порушене іншими, тому можна припускати, що місця поховань були якось позначені.

  • 100
  автор: SHARIK  |  25-февраля-2017  | 5 593 просмотра  |  Пока нет комментариев
В статье рассматривается вопрос о культурной атрибуции портупейного наборного пояса, обнаруженного в кургане 5 могильника Березки I. Памятник датирован второй половиной V - началом IV в. до н.э. Курган возведен кочевниками, мигрировавшими в Самарское Поволжье из южноуральских степей, о чем свидетельствуют облик многих вещей и особенности погребального обряда. Один из предметов – портупейный наборный пояс – по своим особенностям наиболее близок поясам, использовавшимся в Скифии. Это позволяет предположить, что он появился у кочевников, оставивших курган 5 могильника Березки I, в результате связей с населением западного «скифского мира».
  • 100
  автор: SHARIK  |  24-февраля-2017  | 5 513 просмотров  |  Пока нет комментариев
Иранские кинжалы V в. из некрополя ЦибилиумаПогребения 57 и 61 могильника Цибилиум-1, относящиеся к концу IV - первой половине V в., содержали, в составе воинской экипировки, кинжалы с четырьмя выступами на ножнах (Рис. 1,7;3,3), предназначенными для его крепления (Воронов, 2003, с.21-23, рис.26,7;28,3). Установлено восточное, возможно, сасанидское, происхождение этого типа кинжалов (из последних работ: Lebedynsky, 1999; Bona, 2002, р. 199; Overlaet, 1989, р.743; Soupault, 2007; Засецкая и др., 2007, с. 139). В данной работе я попытаюсь рассмотреть эти находки в конкретном культурном контексте, а также определить ситуацию, при которой они могли попасть к апсилам.
  • 80
  автор: SHARIK  |  22-февраля-2017  | 10 853 просмотра  |  Пока нет комментариев
Бронзовый акинак Исследование генезиса скифского акинака составляет одно из важных направлений в изучении скифской триады. Первый ник активности при разработке этого вопроса, кажется, уже прошел, во всяком случае, число вышедших в течение последних двух десятилетий работ по «мечеведению» невелико. Впрочем, как бы ни оценивать вклад исследований 80-90-х гг. в общескифологический фонд, необходимо констатировать, что проблема происхождения акинака до сих пор актуальна. В ее решение может внести немалый вклад и публикуемая в настоящей статье выдающаяся находка – акинак скифского типа, случайно найденный в окрестностях д. Казак-Кочердык Целинного района Курганской области (левый берег р.Тобол между устьями рек Уй и Убаган), на границе Российской Федерации и Республики Казахстан.
  • 100
загрузка...
  автор: SHARIK  |  14-февраля-2017  | 5 435 просмотров  |  Пока нет комментариев
Скифское железное копьёВ серпні 2006 року до відділу археології Харківського історичного музею звернувся Дубінін В.Р. з проханням оглянути частково зруйноване під час проведення земляних робіт на його присадибній ділянці давне поховання1. Виїзд на місце з метою обстеження пам’ятки виявив наступну картину. Поховання знаходилося на підвищенні правого берега р. Уди, на північно-західній околиці смт. Коротич Харківського району Харківської області, в 300 м на південь від автотраси Харків-Київ (рис.1). В 1,5 км на північний схід розташований відомий Коротичанський курганний могильник скіфської доби, де свого часу було відкрито декілька поховань першої половини V ст. до н.е. [Бандуровский, Буйнов, 2000, с.53; Бабенко, 2006, с.55-57].
  • 100
  автор: SHARIK  |  24-января-2017  | 5 541 просмотр  |  Пока нет комментариев
Античный наконечник стрелы IVв.до н.э.В статье опубликованы материалы погребения скифского времени у пгт Коротич, содержавшего парное захоронение, сопровождавшееся погребением коня и довольно представительным инвентарем: 142 бронзовыми наконечниками стрел, 2 наконечниками копий, 2 втоками и разнообразными предметами конского снаряжения (удила, псалии, ромбовидный налобник, бляшки-розетки, пряжки и ворворки). По обширному кругу аналогий курган датирован второй четвертью V в. до н. э.
  • 100
  автор: SHARIK  |  20-января-2017  | 7 528 просмотров  |  Пока нет комментариев
Скифский меч из царского кургана Толстая МогилаДанный меч по своим конструктивным особенностям относится к мечам типа Чертомлык. От других изделий его отличает ажурный клинок. Ажурные клинки редко встречаются на скифских мечах. Ими преимущественно снабжено парадное оружие, а область их распространения ограничена Северным Причерноморьем (включительно с лесостепной зоной). В частности, такой же клинок у парадного меча с ахеменидской рукоятью из кургана Чертомлык, а также у ряда других: Колбино, к. 7, п. 1; Колбино, к. 36 (рис. 3, 2); Ходорков, к. 61, п. 1; Солоха, погребение «оруженосца»; Капуловка-I, к. 2; Горняцкий (рис. 3, 7). Считается, что облегчение этой части клинка было вызвано стремлением приблизить центр тяжести оружия к точке удара, что свидетельствует о весьма высоком профессионализме оружейников, «поскольку прорези занимают верхнюю часть клинка, это может указывать на связь с более древним способом орнаментации, характерным для акинаков типа Солоха – желобками или каннелюрами, образующими вытянутый треугольник».
  • 100
  автор: SHARIK  |  13-января-2017  | 4 973 просмотра  |  Пока нет комментариев
Скифский бронзовый казан 5-3 в до н.э.Серед різноманітних категорій інвентарю скіфської культури особливе місце посідають бронзові литі казани. Як і так звана «скіфська тріада», що включає специфічні зразки озброєння, кінського спорядження і своєрідний «звіриний стиль» в образотворчому мистецтві, вони виступають ще однією яскравою ознакою матеріального комплексу цієї спільноти. Бронзові казани використовувалися скіфами впродовж всього панування їхньої культури — з VII по ІІІ ст. до н. е. Ця категорія виробів була поширена і в інших кочовиків раннього залізного віку Євразії, але мала свої специфічні відмінності. Вперше термін «казан» до наукового обігу ввів В. Флоринський у 1888 р. та остаточно закріпився в літературі наприкінці ХІХ ст. у працях І.І. Толстого та Н.П. Кондакова. З того часу на бронзові литі казани звертають увагу всі дослідники скіфських старожитностей, особливо з огляду на те, що ця категорія інвентарю в історіографії розглядається не тільки в якості виразного маркера культури, а й як показник соціального статусу похованого.ЗберегтиЗберегти
  • 100