Статья посвящена введению в научный оборот, атрибуции, анализу нового и необычного источника по истории одежды, снаряжения и вооружения украинского казачества середины XVII в. - изображения на сундуке для казны, захваченного поляками в сражении при Берестечко в 1651 г. и дошедшего до наших дней.

Одежда казацкой пехоты первой половины XVII века уже рассматривалась в ряде наших работ. В этот раз мы решили проанализировать опубликованные источники (воспоминания современников, судебные акты, описания имущества и т.д.), чтобы выяснить, какие сукна использовали для пошива своей одежды запорожцы, реестровые казаки, а также казаки, находившиеся на службе Речи Посполитой в составе почтов магнатов и старост.

Міський люд — торгівці, ремісники, дрібні землевласники, представники місцевої нижчої адміністрації — вніс свої особливості в український костюм. Основна маса сільського населення — покріпачені селяни — мала свій самобутній народний костюм, найбільш тісно пов'язаний з давньоруськими прототипами. Внаслідок цього в XV— XVII ст. створилася значна різноманітність костюмів. Суто українським одягом, що виник у XV—XVII ст., були саме народні форми: широкі шаровари, кептарі, бурки, смушеві шапки — у чоловіків, сорочки з суцільними рукавами, плахти, запаски, лейбики — у жінок. Панівна верхівка тогочасного українського суспільства, крім одягу основних народних форм, широко зверталася до верхнього специфічного російського одягу (ферязей, охабнів, шуб, літників, тілогрій, опашниць) та іноземного (кунтушів, плащів-накидок, делій тощо).